Главная > Соціальний працівник

Соціальний працівник

Хто такий "соціальний працівник"?

СОЦІАЛЬНИЙ ПРАЦІВНИК

 

 

Зміст праці. Фахівець із соціальної роботи організує матеріально-побутову допомогу і надає морально-правову підтримку громадянам, що мають потребу у соціальних послугах,- інвалідам, самотнім старим людям, самотнім матерям, багатодітним родинам, дітятам-сиротам, біженцям, а також потерпілим у результаті природних, екологічних, техногенних і т.д. катастроф.
Соціальний працівник виявляє коло нужденних осіб, визначає характер і обсяг необхідної допомоги, координує зусилля різних державних і суспільних структур, розробляє програму реабілітаційних заходів, домагається прийняття рішень, що відповідають закону, в офіційних інстанціях, консультує з питань соціального захисту. Прагне максимально наблизити спосіб життя своїх підопічних до звичайних здорових і благополучних людей умов і норм. З цією метою приділяє особливу увагу з'ясуванню можливостей участі людини в посильній праці.
Умови праці. Праця соціальних працівників може бути спеціалізована по вікових, медичних, соціальних критеріях (соціальна робота з родиною і дітьми, у сфері зайнятості, в установах і на підприємствах соціального обслуговування, соціально-правова підтримка населення, організація пенсійного забезпечення і т.д.).
Домінуюча професійна спрямованість - на роботу з людьми і документами. Професійний тип особистості - соціальний, дослідницький, конвенціональний.
Домінуючі інтереси - до суспільної роботи, педагогіки, психології, права, економіки. Супутні інтереси - медицина, біологія, історія, література.
Необхідні якості. Соціальному працівнику необхідна компетентність у соціально-правових і психолого-педагогічних питаннях, поінформованість в області економки, соціології, зайнятості населення, етики, морально-гуманітарних знань.
Професійно-важливими є співчуття, співпереживання, сумлінність, відповідальність, витримка, самовладання. Потрібні аналітичні здібності - уміння оцінити ситуацію і сформувати план дій. Необхідні виражені організаторські здібності, практична спрямованість, уміння працювати з документацією.
Неприпустимі черствість, нестриманість, недотримання моральних норм.
Медичні обмеження. Робота не рекомендується людям, що страждають серцево-судинними, нервово-психічними захворюваннями й іншими недугами, що знижують загальну працездатність і урівноваженість у спілкуванні, вчинках і т.д.
Родинні професії: юрист, фахівець з державного і муніципального установах, соціальний педагог, психолог, соціолог, фахівець в області реабілітацій.
Перспективи професійного росту, адміністративне просування в структурі соціальних служб. Фахівці із соціальної роботи працюють в органах соціального захисту громадян, муніципальних утвореннях, державних структурах, громадських організаціях і фондах і т.д.
Професія соціального працівника затребувана на ринку праці.
Шляхи одержання професії - навчання в коледжах, технікумах, вищих навчальних закладах за фахом "Соціальна робота". Бажаючий може одержати середню фахову освіту, у коледжах і технікумах (напрямок - право й організація соціального забезпечення); вища освіта (напрямок - соціальна робота, менеджмент у соціальній сфері, соціально-економічні знання, психолого-соціальна робота).

 

Зміст цього материалу взятий нами з сайту:

http://profi.org.ua/profes/soc_prac.shtml

 

 

 

 

 

 

© 2010 olena.scherbina.sumy.ua | Design by metamorphozis.com. | Powered by Lubimy Site