Главная > Ты кто такой? > ПРО ВОРОЖБУ ТА ТИХ, ХТО ВОРОЖИТЬ В НОВОРІЧНУ НІЧ

ПРО ВОРОЖБУ ТА ТИХ, ХТО ВОРОЖИТЬ В НОВОРІЧНУ НІЧ

Кожен з нас бажає  хоч на півроку зазирнути у майбутнє і розпізнати: що там?

ПРО ВОРОЖБУ ТА ТИХ, ХТО ВОРОЖИТЬ У НОВОРІЧНУ НІЧ

 

О.Ю. Щербина-Яковлева

 

Ця тема цілком новорічна.

Кожен з нас бажає  хоч на півроку зазирнути у майбутнє і розпізнати: що там? Та ще і якби трішечки підштовхнути це майбутнє туди, куди бажається… Ворожба, чаклунство, магія, окультизм, мантика, дивинація, езотерика  – всі ці вирази означають приблизно одне і те ж: проникнення у майбутнє незвичними засобами та спроби  практичного впливу на нього. Ворожба існує стільки, скільки саме людство. Є думка, що ворожив вже неандерталець. В епоху муст’є (від 100 до 35 тис. років тому) печерна людина творила якісь чаклунські обряди за допомогою ведмежачих кісток, цілі гори яких заховані на стоянках цієї доби у “ящиках» з кам’яних пліт. Пізніше, в епоху орін’як-солютре (від 35 до 20 тис. років тому) з’являються статуетки жінок, тварин, малюнки бізонів та коней, які використовувалися у магічних мисливських, землеробських, лікувальних та інших ритуалах.

Єгипетські папіруси містять формули магічних заговорів. У Стародавньому Вавилоні з ворожби створили цілу наукову систему. Ця система потім розповсюдилася у Греції, Римі, середньовічній Європі. У старовину ворожили по зірках, польоту птахів, нутрощам тварин, воді, камінню тощо.

У міфах Стародавньої Греції містяться  чисельні описи чаклунських обрадів. Ворожби, пророцтв. Ворожки жили цілими сім’ями. Існували також спільноти пророків та ворожок – Сивілли, Орфотелести, Агірти, Метрагірти… Мандруючих ворожок у греко-римському світі звали магами, халдеями, теургами, волхвами, жерцями Азиди, а також… математиками.

Ворожки звертаються до потойбічних сил: духів, душ померлих родичів, демонів. Засобами ворожби були заклинання, трави. Камінці, амулети, кільця, вінки, частини тіла жаб, змій, павуків…

У Європі у середньовіччя була поширена думка, що кожна ворожка має договір з дияволом: тому відьми і чаклуни піддавалися гнобленню починаючи з 13 по 18 сторіччя.

У Росії та глухих кутках України  ще у 19 ст. були випадки спалювання селянами ворожок, яких вважали винними у пошесті на худобу, засусі, поганому врожаї.

У слов’янських народів ворожба завжди вважалася справою небезпечною і гріховною. Шукаючи контакту з потойбічними силами, ті, хто ворожив, знімали з себе хрести та пояси, розбувалися, розв’язували вузли на одязі, дівчатка розпускали коси, а інколи зовсім роздягалися. І одночасно захищали себе від нечистої сили – прикривали  лице хусткою, креслили навколо себе коло, одягали на голову глиняний горщик. Найчастіше ворожили протягом святок – напередодні Нового Року, Різдва та Хрещення. Інколи  ворожили також весною та влітку: на Юр’єв день, на Пасху, трійцю, Івана Купала.

Але як же нам cсьогодні ставитися до ворожіння? Чи треба ворожити? Є декілька варіантів відповіді на це питання, один із яких обирає кожен з нас. Варіант перший: ворожіння є дурницею.. забобонами, займатися ним може тільки темна, неосвічена, нерозвинута людина. Варіант другий: ворожіння є забобоном, але займатися ним напередодні свят так цікаво та весело! Це  – одна з форм святкових ігор, так чому б не пограти у ворожіння і нам?

Варіант третій: реального прогностичного смислу ворожіння у собі не має, але людина, яка знає свій прогноз, несвідомо намагається перетворити його на дійсність.

Вже з перших десятиріч двадцятого сторіччя психологам відомо про існування у кожної людини так званих несвідомих настанов, якими вона керується у процесі своєї життєдіяльності. Настанова – це програма поведінки, спосіб вирішення проблемн6их ситуацій, які людина, не знаючи про це, успадковує у процесі виховання від батьків, родичів, друзів, вчителів та інших людей, які колись глибоко вплинули на особистість, яка тільки-но формується.

Так, загальновідомі свідоцтва про пророцтво знаної ворожки, яке адресувалося у молодості Бонапарту. Пушкіну у 16 років ворожка сказала, що його вб’є молода людина у білому одязі. Так і сталося.

Якщо ворожіння має тільки психологічний вплив на людину, то ворожити зовсім не шкідливо. Тільки робити це треба так, щоб всі прогнози були тільки найкращими для людини . Тоді вони не заподіють їм зла, а зорієнтують на щось добре, на розвиток найкращих здібностей, на подолання всіх перешкод. Ви, мабуть, помітили, що саме так побудовані усі психологічні тести та астрологічні прогнози, які друкуються у пресі.

До речі,  з професійного психолога і філософа завжди може утворитися гарна ворожка.

Є ще й четвертий варіант. Звичайно ж, на ньому наполягають ті, хто пов’язаний з ворожінням професійно, мають його своїм фахом (або бізнесом!). Усі однаково категорично стверджують, що ворожіння – це не лише забобони, а реальна можливість спілкування з якимись невідомими силами, які володіють інформацією про майбутнє та мають вплив на нього. Можливо, є якась така властивість природи, матерії, котра дійсно дозволяє інколи зазирнути у майбутнє. Ця властивість повинна бути пов’язана з особливостями функціонування інформації у Всесвіті. Але ми дуже погано розуміємо, що таке інформація. Природничі науки тільки-но підійшли до розуміння того факту, що ін формація є всезагальною властивістю усіх форм  існування та руху матерії, такої ж необхідної, як речовина, поле, енергія. Якими є закони її дії, обігу, перетворення на інші форми існування матерії – сьогодні ще сказати неможливо. Мабуть, дійсно вікно у невідомий світ космічної інформації відкриває поки що не наука, а ворожіння, магія та екстрасенсорика?

Тоді давайте поворожимо у Новорічну ніч. Тільки робити це треба обережно. Людині із слабкою нервовою системою краще не торкатися надзвичайних проблем Всесвіту. А ми з вами – знайдемо тихе темне місце, візьмемо свічку з дзеркалом або карти – і наворожимо собі щастя на цілий рік!

 

О.Ю. Щербина-Яковлева //  «Академікс», № 8, 1999.

 

© 2010 olena.scherbina.sumy.ua | Design by metamorphozis.com. | Powered by Lubimy Site