Главная > Ты кто такой? > ПРО ХРЕСТИ ТА ТИХ, ХТО ХРЕСТ НЕСЕ

ПРО ХРЕСТИ ТА ТИХ, ХТО ХРЕСТ НЕСЕ

Років 25 тому студентку, яка одягла на шию хрест, могли виключити з комсомолу чи з вузу. Зараз хрести в моді. Які тільки хрести не побачиш! І маленькі, і великі...

ПРО ХРЕСТИ ТА ТИХ, ХТО «ХРЕСТ НЕСЕ»

 

О.Ю. Щербина-Яковлева

 

Років 25 тому студентку, яка одягла на шию хрест, могли виключити з комсомолу чи з вузу. Зараз хрести в моді. Які тільки хрести не побачиш! І маленькі, і великі, з дорогоцінних металів та з деревини, у вирізі декольте та на светрі, і на грудях та в обох вухах… Тобто додалось віруючих християн (найчастіше – християнок), ще і як! Ці хрести так і кричать: дивись, яка моя хазяйка віруюча! Ось вона – істинна християнка, аж три хрести на собі носить. Але чи це так? І взагалі, що це таке – хрест, який носять на собі?

Хрест є одним з найдавніших культурних символів. Перше зображення хреста, вирізане на відшліфованому камені, відноситься до стоянки неандертальця, який жив від 35 до 100 тис. років тому, знайденої в Угорщині. Пізніше хрести з'являються у різних культурах. Хрест означав заборону і поєднання кінця і зародження. Хрест древніх аріїв – свастика – позначав процес створення дітей і всесвіт, який розважається. Хрест визнавався у стародавньому Єгипті, в Вавилоні, в Ірані, Новій Зеландії, в Південній Америці. Його зображення знаходять на багатьох культурних пам'ятках – амулетах, монетах, вазах і т.п.

Первісні християни не поклонялися хресту. Хрест постає християнським  символом тільки з IV століття. Ісуса Христа розіп'яли на стовпі з перекладиною в формі літери «Т». Такі стовпи злодії у Римській імперії несли на собі до місця страти. Ніс його й Ісус. Звідти і пішов вираз: «Нести на собі хрест». Хрест у християнстві – це символ смерті, страждань, важких довічних обов'язків, що прийняла на себе людина.

У сучасному християнстві визнаються хрести чотирикінцеві (у католиків) та шести – і восьмикінечні (у православних); існують також десятки видів хрестів, що прийняті у різних християнських організаціях – вилоподібний хрест, хрест Антонія у вигляді літери «Т», Мальтійський хрест, гарматний або козацький хрест, хрест Тамплієрів тощо.

Хрест є головною прикрасою церкви: він підноситься на святому престолі, а також за престолом, розміщується на усіх речах, які використовуються в обрядах, а також вінчає сам храм. Над свяченою одежею носять хрести священики, архієреї, архімандрити і євреї носять персні з хрестом, як знак виконання своїх обов'язків. Але рядові віруючі мають право носити тільки натільні хрести, тому що хрест, який одягається на християнина після обряду хрещення, є символом прийнятих ним обов'язків терпляче переносити гноблення, будь яке лихо, хворобу, боротися зі своїми слабкостями і вадами. Тому хрест завжди носили тільки під одягом: хрест, який ти носиш на собі, є твоєю особистою таємницею.

І коли зараз хрести носять над одягом, це є наслідком нерозуміння змісту віровчення. Істинна віра, як будь-яке глибоке переконання, ніколи не рекламує себе. Хрест на светрі чи футболці демонструє тільки те, що людина вважає, що носить модну прикрасу. Але хрест не є ювелірною прикрасою, це не якась квітка, яку можна навісити на ланцюжок і милуватися нею. Та він і зовсім не має естетичного значення: прикрасити, привабити до себе. І ті, хто його так використовують, демонструють не тільки неосвіченість у питаннях релігії, але й відсутність естетичного смаку. А та дівчина, яка носить ще й два хрести у вухах… Мабуть, вона вважає себе ходячою церквою?

 

О.Ю. Щербина-Яковлева //  «Академікс», № 7, 1999.

 

© 2010 olena.scherbina.sumy.ua | Design by metamorphozis.com. | Powered by Lubimy Site